All posts by admin

ІДЕОЛОГІЯ ТА ОСВІТА В ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ ― №2(13), 2019

Ольга Шпарага та
Михайло Мінаков
ІДЕОЛОГІЯ Й ОСВІТА В ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ. Редакторський вступ
Тетяна Щитцова ЯКА КРИЗА? ЧИЯ РАЦІОНАЛЬНІСТЬ? ПЕРЕГЛЯД ПОНЯТТЯ НАТАЛЬНОСТІ ХАННИ АРЕНДТ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
Андрій ЛаврухинІДЕОЛОГІЯ «ЗРАДЯНЩЕННЯ» У ВИЩІЙ ОСВІТІ БІЛОРУСІ: МІЖ МІФОМ ТА РЕАЛЬНІСТЮ
Вікторія ВенгерськаОСВІТНІ ПРАКТИКИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ «ІНШОГО» В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ВПЛИВ ВНУТРІШНЬО- ТА ЗОВНІШНЬО-ПОЛІТИЧНИХ ЧИННИКІВ
Павло Кутуєв, Максим Єнін та Світлана КостюкевичВИКЛИКИ УСПІШНОМУ ТРУДОУСТРОЮ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ІДЕОЛОГІЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
Олександр Голіков УКРАЇНСЬКА ОСВІТА ПІСЛЯ МАЙДАНУ 2013 РОКУ: ПРАКТИКИ, ОЧІКУВАННЯ ТА (ВИ)ЗНА(ВА)ННЯ
Артем Кройтор, Денис Яковлєв та Катерина Алексенцева-Тімченко«АПОСТОЛИ» ІНДОКТРИНАЦІЇ: ІДЕОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РЕЛІГІЙНОГО ВИБОРУ У СИСТЕМІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ІНТЕРВ’Ю ЕКСПЕРТІВ)
Інна ХовракВПЛИВ УНІВЕРСИТЕТІВ НА ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
Людмила Сокурянська, Катерина Батаєва та Віль БакіровУКРАЇНСЬКІ ВЕТЕРАНИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: МІЛІТАРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ОСВІТНІ ПРАКТИКИ
Аляксей ЛастоўскіВяртанне «доўгай генеалогіі» у школьныя падручнікі па гісторыі Беларусі
Марина БессоноваХОЛОДНА ВІЙНА У ПОСТРАДЯНСЬКИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ТА БІЛОРУСЬКИХ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ З ІСТОРІЇ)
Надія Коваль та Іван Гомза«ТАК Я УЗДРІВ БЛИСКУЧУ ШКОЛУ ТАМ»: ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
Світлана Сторожук, Ігор Гоян, Оксана Федик та Наталія КривдаСВІТОГЛЯДНО-ІДЕОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

Весь номер

Сецесіонізм у Європі: суспільства, політичні системи і міжнародний лад під загрозою ― №1, 2019

figure class=”wp-block-table”>

Михайло Мінаков, Ґвендолін Зассе та Дарія ІсаченкоСЕЦЕСІОНІЗМ У ЄВРОПІ: УСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОРЯДОК ПІД ЗАГРОЗОЮ
Бруно Копьєтерс АБХАЗІЯ, ПРИДНІСТРОВ’Я ТА ПІВНІЧНИЙ КІПР. ВИЗНАННЯ І НЕВИЗНАННЯ В УГОДАХ ПРО ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ ТА ТОРГІВЛЮ
Михайло Мінаков ЕКСТРЕМАЛЬНА ПЕРИФЕРІЯ. СТАТУС ПОСТРАДЯНСЬКИХ НЕВИЗНАНИХ ДЕРЖАВ У СВІТ-СИСТЕМІ
Сергій Толстов СЕПАРАТИЗМ І СЕЦЕСІОНІЗМ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИ-ВОСТІ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
Ґвендолін Зассе та Еліс ЛекнерВІЙНА ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ. ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗНИЗУ
Роман Додонов та Олена АлександроваДИСКУРСНІ ПРИЙОМИ ПОБУДОВИ СЕЦЕСІЙ. ДОСВІД ДОНБАСУ ТА ЛАТГАЛІЇ
Наталiя КасьяненкоВНУТРІШНЯ ЛЕГІТИМНІСТЬ І УПРАВЛІННЯ ЗА ВІДСУТНОСТІ ВИЗНАННЯ. ПРИКЛАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ «НАРОДНИХ РЕСПУБЛІК»
Наталія Малиновська КРИМСЬКІ ТРАЄКТОРІЇ У ПУБЛІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ НА МАТЕРИ-КОВІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНИ. КОНСТРУКЦІЯ НАРАТИВУ ЕТНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ПІСЛЯ 2014 РОКУ
Віктор Козюк, Олександр Длугопольський та Віталій Петрук ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ІННОВАЦІЙНІСТЬ ТА КРИХКІСТЬ ОПТИМАЛЬ-НИХ ФІСКАЛЬНИХ ЗОН: РИЗИКИ СЕЦЕСІЇ БЕЛЬГІЇ, УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Станіслав Ковальський ЕВОЛЮЦІЯ ПОДВІЙНОГО ІРЕДЕНТИЗМУ НА КІПРІ ТА НЕВИЗНАНА ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА ПІВНІЧНОГО КІПРУ
Єгор Брайлян Рецензія на книгу: Dennison, James (2017). The Greens in British politics: Protest, Anti-Austerity and the Divided Left. London: Palgrave Macmillan

МОБІЛІЗАЦІЯ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: МІЖ ІМПЕРАТИВАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ЗАГРОЗАМИ ДЕМОДЕРНІЗАЦІЇ — №2(10) 2018

 

Павло Кутуєв та Сергій Чолій МОБІЛІЗАЦІЯ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: МІЖ ІМПЕРАТИВАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ЗАГРОЗАМИ ДЕМОДЕРНІЗАЦІЇ
Сергій Чолій ДЕРЖАВНІ ІДЕОЛОГІЇ КОМПЛЕКТУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В (СХІДНО-) ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ
Максим Єнін ІДЕОЛОГІЧНІ ФОРМИ ТА ЦІННІСНІ МОДИФІКАЦІЇ ПАТРІОТИЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ МОДЕРОВАНИХ ГРУПОВИХ ДИСКУСІЙ)
Андрій Багінський МОБІЛІЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У КОНФЛІКТІ НА СХОДІ УКРАЇНИ: ІДЕОЛОГІЧНІ ОБМЕЖЕННЯ ТА РЕСУРСИ РОЗБУДОВИ МИРУ
Денис Кірюхін НЕРІВНІСТЬ ТА ЇЇ СПРИЙНЯТТЯ
Ека Дарбаїдзе ПОЛІТИКА ПАРТІЙ ТА МОЖЛИВІ МЕХАНІЗМИ ЗРОСТАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА ЖІНОК У ГРУЗІЇ
Ігор Срібняк НАЦІОНАЛЬНО–ПАТРІОТИЧНА ТА СПОРТИВНО–ОЗДОРОВЧА МОБІЛІЗАЦІЯ ВОЯЦТВА У ТАБОРІ ІНТЕРНОВАНИХ ВІЙСЬК УНР СТШАЛКОВО (ПОЛЬЩА) у 1921–1922 рр.: ФОРМИ І МЕТОДИ

Весь номер

Запрошення до публікацій

Журнал «Ідеологія и політика» ― запрошення до публікації в 2020 році:

Номер 2, 2020: Образ Іншого у постсоціалістичних суспільствах

Номер 3, 2020: Універсальні норми в епоху суверенізму

Журнал «Ідеологія та політика» націлено на створення міждисциплінарного майданчика для ведення інформованих і неполітизованих дебатів між дослідниками, що працюють у сфері соціальної філософії, політичної науки, соціології, політичної економії, інтелектуальної історії та культурології. Журнал присвячено тому, аби дедалі краще розуміти соціально-політичні процеси у пострадянських Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Він сприяє вивченню ідеологічних та інтелектуальних питань, що виникають у процесі формування нових суспільств.

«Ідеологія та політика» – науковий міждисциплінарний рецензований журнал, який видає Фонд якісної політики. Ми пишаємось тим, що ми – часопис із повним відкритим доступом (тобто, наші читачі мають доступ до наших матеріалів без фінансових, географічних чи інших обмежень). Наші матеріали індексуються системою he DOAJ (Directory of Open Access Journals, з 2015), SCOPUS (з 2016) та Index Copernicus (з 2017).

Номер 2, 2020:

Образ Іншого у постсоціалістичних суспільствах

Інструменталізація та зловживання образом «Іншого» є спільною рисою всіх пострадянських суспільств. Зазвичай, «Інший» є складною сумішшю культурних, етнічних, гендерних, соціальних і релігійних стереотипів, що сформувалися у XVIII–XIX століттях. Згодом ці стереотипи отримали нове життя в «епоху крайнощів», розпочату Першою світовою війною. Використання, інструменталізація та зловживання стереотипним образом «Іншого» набули нового значення і масштабів у сучасних умовах, під час новітніх «революцій» та авторитарної реакції на них у Східній Європі, міграційної кризи в Європі и збройних конфліктів в Україні та Сирії.

Наше нове число – це спроба проаналізувати та зрозуміти практики маніпулювання образом Іншого, посиленими новими комунікативними й медійними технологіями та зникненням класичних «національних» кордонів у пострадянських суспільствах. Деконструкція стереотипних образів Іншого і критична оцінка відповідних соціальних та політичних практик можна вважати одними з найнагальніших завдань наукового міжнародного співтовариства.

Тематика числа охоплює такі напрями досліджень:

  • політика іншування;
  • нова якість сприйняття та репрезентації Іншого у ЗМІ та нових медіях;
  • політичні, соціальні та культурні дискурси, що спричиняють нові чи пробуджують старі конфлікти;
  • мова ненависті та поширення негативних стереотипів у сприйнятті Іншого у політичних та освітніх практиках.

Редакція ІП запрошує зацікавлених авторів надсилати свої статті (мінімальна кількість ― 5 тис. слів, максимальна кількість ― 15 тис. слів) до 1 березня 2020 року на адресу електронної пошти редактора [mikhailminakov1971@gmail.com].

Номер 3, 2020:

Універсальні норми в епоху суверенізму

Колишній консенсус щодо ліберального порядку зазнає ударів з усіх боків. Національні еліти ― як у старих, так і в нових демократіях ― здається, відмовилися від універсальних цінностей, які визначали політичний розвиток після Другої світової війни і після «холодної війни». Замість цього вони виступають за вищість інтересів своїх національних держав ― ця тенденція отримала назву суверенізму. Сьогоднішні сувереністи заперечують легітимність універсальних норм і прав, над- і міжнаціональних суб’єктів, а також глобальних ринкових сил у досягненні популістичних і націоналістичних цілей.

У цьому числі ми спробуємо відповісти на такі запитання:

  • Як сувереністи стали настільки впливовими на міжнародній і національних аренах?
  • Чи можуть норми міжнародного миру і прав людини вижити в світовій системі винятковості?
  • Які можливі наслідки продовження нинішнього тренду для політичних систем в Європі?
  • Який взаємозв’язок існує між наднаціональними правами людини і внутрішнім конституційним правом, особливо в постсоціалістичних країнах?
  • Яка концептуальна мова може адекватно описати поточну зміну? Що таке антіуніверсалізм, антиглобалізм і суверенізм?
  • Які причини занепаду західного ліберального порядку?
  • Які особливості сувереністичної політики Росії і країн Євразії? Чи можуть сувереністичні режими мирно співіснувати? Чи можлива «суверенна демократія»?
  • Як антиліберальний поворот у Східній і Центральній Європі підірвав ліберальну демократію і права людини? Чи підуть сувереністи Східної і Центральної Європи шляхом Росії? Які актори можуть обмежити і повернути назад поширення суверенізму?

Редакція ІП запрошує зацікавлених авторів надсилати свої статті (мінімальна кількість ― 5 тис. слів, максимальна кількість ― 15 тис. слів) до 10 липня 2020 року на адресу електронної пошти редактора [mikhailminakov1971@gmail.com].

Для залучення більшої кількості думок і зміцнення міжнародного діалогу журнал «Ідеологія та політика» приймає статті англійською, білоруською, українською та російською мовами. Відібрані тексти будуть оприлюднені мовою оригіналу з резюме англійською, російською та українською.

Тексти статей мають відповідати вимогам, що розміщені на сайті журналу за адресою [http://ideopol.org/?page_id=128&lang=uk]. Відбір статей відбувається згідно з висновками подвійного анонімного рецензування. Про своє рішення редколегія повідомить авторів не пізніше, ніж через шість місяців після подачі статті.

Публікація в журналі відбувається на безкоштовній та безгонорарній основі.

 

ЛОГОС І ПАТОС: ГУМАНІТАРНА РЕФЛЕКСІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ — число 3(11), 2018

 

Тетяна Щитцова і Михайло Мінаков ЛОГОС І ПАТОС: ГУМАНІТАРНА РЕФЛЕКСІ В УМОВАХ ВІЙНИ. ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Валерія Корабльова КІНЕЦЬ «КІНЦЯ ІСТОРІЇ»: КОНТУРИ НОВОГО СВІТУ В УМОВАХ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»
Борис Кашніков ТЕРОРИЗМ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ І ВІЙНА. СКІЛЬКИ ВЕРШНИКІВ У АПОКАЛІПСИСУ?
Павло Барковський ПОСТІДЕОЛОГІЇ СУЧАСНОСТІ: «ГІБРИДНІ ІДЕОЛОГІЇ», АБО «НОВІ МІФОЛОГІЇ», ЯК ФАКТОР КОНСТИТУЮВАННЯ ПОСТСУЧАСНОГО СОЦІАЛЬНОГО ПОЛЯ
Тетяна Щитцова МІЖ ФРУСТРАЦІЄЮ ТА МОБІЛІЗАЦІЄЮ: ЕМОЦІЙНІ ДИСПОЗИЦІЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДУМКИ В УМОВАХ НАШОГО ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ
Дарія Малютина ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ НА СТОСУНКИ МІЖ ДОСЛІДНИКАМИ УКРАЇНИ В ЄВРОПІ
Ігор Подпорін ГЕРМЕНЕВТИКА СВІДЧЕННЯ ЯК ПРОГРАМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВІЙНИ
Андрій Горних ВНУТРІШНІЙ ВОРОГ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ (ДОНБАСЬКИЙ ІДЕОЛОГІЧНИЙ ПАЛІМПСЕСТ)
Уладзіслаў Іваноў ЯК МОВА РЭАГУЕ НА РАСЕЙСКА-ЎКРАІНСКУЮ ВАЙНУ (ПАЛІТАЛЯГІЧНЫЯ І САЦЫЯЛІНГВІСТЫЧНЫЯ ЗАЎВАГІ)
Аляксей Крывалап К)АБЫ НЕ БЫЛО ВАЙНЫ: ДАВЕР ЯК СТАЎКА І МЭТА ІНФАРМАЦЫЙНАЙ ВАЙНЫ
Олександр Cарна ВІЙНА ДИСКУРСІВ НА МЕЖІ ПРИВАТНОГО І ПУБЛІЧНОГО

Весь номер

Пострадянський транзит і демодернізація — Номер 1 (9) 2018

 

Олександр Еткінд та Михайло Мінаков Пострадянський транзит і демодернізація
Юрій Савельєв Антиномії суспільства пізнього Модерну: Східна Європа у небезпеці демодернізації
Світлана Щербак Демодернізація чи внутрішні суперечності Модерну?
Леонід Люкс Роздуми про «консервативну революцію» в Німеччині та про російсько-німецькі паралелі
Віктор Козюк та Олександр Длугопольський Ресурсне прокляття: роль слабких інститутів і кроні-секторів
Кріс Мондей Від партійного комунізму до сімейного підряду
Антон Авксеньтьєв та Валентина Кисельова Прагматичні чи ідеологічні мотиви: Логіка формування національних і регіональних коаліцій в Україні
Олександр Забірко Чари реваншизму: Геополітичні образи у пострадянській фантастиці
Марія Енґстрьом Проти Нового Середньовіччя: Візуалізація імперського ремодернізму в актуальному російському мистецтві

Весь номер

ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ТРАНЗИТ МІЖ РЕВОЛЮЦІЄЮ ТА РАСТАВРАЦІЄЮ — №2 (8), 2017

 

Михайло Мінаков
ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ТРАНЗИТ МІЖ РЕВОЛЮЦІЄЮ ТА РАСТАВРАЦІЄЮ
Павло Скигін ПУТІНСЬКА РОСІЯ ЯК НЕОПАТРИМОНІАЛЬНИЙ РЕЖИМ
Андреас Умланд РЕСТАВРАЦІЙНИЙ ТА РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ СЬОГОДЕННОЇ РОСІЇ
Дженніфер Дж. Керол ОБРАЗ ТА ІМІТАЦІЯ: ВІЗУАЛЬНА РИТОРИКА ПРОРОСІЙСКОЇ ПРОПАГАНДИ
Юрій Мацієвський та Олександр Кашинський ВИТОКИ ПОПУЛІЗМУ У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ 
Джузеппе Юрато РИГІДНІСТЬ УЗАГАЛЬНЕНОГО ІНШОГО: ІНАКШІСТЬ ТА ДЕМОДЕРНІЗАЦІЯ З ПОЗИЦІЙ СИМВОЛІЧНОГО ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ
Олександр Резнік та Володимир Резнік ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ ЯК СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ

Все число 

«Українська криза» в національних перспективах країн-членів ЄС. Номер 1(7), 2017

Андре Гертель Національні перспективи країн-членів ЄС щодо «української кризи»: вступне слово
Майлі Вільсон Балтійська перспектива «української кризи»: європеїзація в сутінках загроз
Марина Рабінович Канадська реакція на «українську кризу»: поворот до ідеї «середньої влади»
Лінда Йоман В пошуку політики: фінська перспектива щодо «українського конфлікту»
Надія Коваль Росія як альтернативний провайдер безпеки: грецька перспектива щодо «української кризи»
Йоган Заячковські Обмін солідарності на безпеку? Польща та російсько-українська криза
Станислава Бражерчикова, Марек Ленч Кроки по льоду. Словацька національна перспектива щодо «української кризи»
Андре Гертель Перекладання обов’язків чи розподіл відповідальності? Британський підхід до «української кризи»

Свобода і мілітаризм у пострадянських суспільствах — Число 1(6), 2016

Михайло Мінаков та Айзек Вебб Свобода і мілітаризм у пострадянських суспільствах: вступ
Світлана Бацюкова Мотивувальні фактори адвокації в країнах з різним статусом свободи: Україна та Білорусь
Марсель Х. Ван Герпен Ядерні погрози Россії і безпека країн Прибалтики
Єгор Ісаєв Мілітаризація минулого в російському популярному історичному кіно
Шота Какабадзе Лімінальна ідентичність Грузії або безперервний перехідний період
Дарія Горячєва Зрозуміти «Українську кризу». Метафори, які українські, німецькі та британські лідери застосовували в 2014 – 16 рр.
Наші Автори

Війна, пропаганда та політика у пострадянських суспільствах (#1, 2015)

ЗМІСТ

Михайло Мінаков Війна, пропаганда та політика у пострадянських суспільствах: вступ[PDF]
Костянтин Федоренко Два рухи: ліберали і націоналісти під час Евромайдану[PDF]
Ольга Гуліна Шляхи розв’язання конфлікта в Україні: холодний світ, холодна війна чи мирне співіснування [PDF]
Маріель Війемарс Творіння політичного міфу: стабільність по-столипінски[PDF]
Ольга Гуліна Рецензія на книжку: “Етнополітика балтійських держав”, автори – В. Полещук та В. Степанов[PDF]
Павло Бахмут Рецензія на книжку: “Конфлікт в Україні: Що кожен має знати”, автор – Сергій Єкельчик[PDF]
Наші Автори[PDF]