All posts by admin

МОБІЛІЗАЦІЯ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: МІЖ ІМПЕРАТИВАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ЗАГРОЗАМИ ДЕМОДЕРНІЗАЦІЇ — №2(10) 2018

 

Павло Кутуєв та Сергій Чолій МОБІЛІЗАЦІЯ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: МІЖ ІМПЕРАТИВАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ЗАГРОЗАМИ ДЕМОДЕРНІЗАЦІЇ
Сергій Чолій ДЕРЖАВНІ ІДЕОЛОГІЇ КОМПЛЕКТУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В (СХІДНО-) ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ
Максим Єнін ІДЕОЛОГІЧНІ ФОРМИ ТА ЦІННІСНІ МОДИФІКАЦІЇ ПАТРІОТИЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ МОДЕРОВАНИХ ГРУПОВИХ ДИСКУСІЙ)
Андрій Багінський МОБІЛІЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У КОНФЛІКТІ НА СХОДІ УКРАЇНИ: ІДЕОЛОГІЧНІ ОБМЕЖЕННЯ ТА РЕСУРСИ РОЗБУДОВИ МИРУ
Денис Кірюхін НЕРІВНІСТЬ ТА ЇЇ СПРИЙНЯТТЯ
Ека Дарбаїдзе ПОЛІТИКА ПАРТІЙ ТА МОЖЛИВІ МЕХАНІЗМИ ЗРОСТАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА ЖІНОК У ГРУЗІЇ
Ігор Срібняк НАЦІОНАЛЬНО–ПАТРІОТИЧНА ТА СПОРТИВНО–ОЗДОРОВЧА МОБІЛІЗАЦІЯ ВОЯЦТВА У ТАБОРІ ІНТЕРНОВАНИХ ВІЙСЬК УНР СТШАЛКОВО (ПОЛЬЩА) у 1921–1922 рр.: ФОРМИ І МЕТОДИ

Весь номер

Запрошення до публікацій

Журнал «Ідеологія и політика» – запрошення до публікації в номерах 1/2020 та 3/2019

Редакція ІП запрошує зацікавлених авторів подавати свої праці для публікації у першому числі 2020 року та третьому числі 2019 року.

Номер 1, 2020: Суперечливі імена: (пере-)іменування і топонімічна політика в постсоціалістичних країнах

Номер 3, 2019: Свобода і покора у «довгому 1989 році». Суспільства Східної та Південно-Східної Європи у 1989/91 рр.

Журнал «Ідеологія та політика» націлено на створення міждисциплінарного майданчика для ведення інформованих і неполітизованих дебатів між дослідниками, що працюють у сфері соціальної філософії, політичної науки, соціології, політичної економії, інтелектуальної історії та культурології. Журнал присвячено тому, аби дедалі краще розуміти соціально-політичні процеси у пострадянських Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Він сприяє вивченню ідеологічних та інтелектуальних питань, що виникають у процесі формування нових суспільств.

«Ідеологія та політика» – науковий міждисциплінарний рецензований журнал, який видає Фонд якісної політики. Ми пишаємось тим, що ми – часопис із повним відкритим доступом (тобто, наші читачі мають доступ до наших матеріалів без фінансових, географічних чи інших обмежень). Наші матеріали індексуються системою he DOAJ (Directory of Open Access Journals, з 2015), SCOPUS(з 2016) та Index Copernicus (з 2017).

Номер 1, 2020: Суперечливі імена: (пере-)іменування і топонімічна політика в постсоціалістичних країнах

Це число журналу присвячене вивченню теорії та практики топонімічних політик, реалізованих у соціалістичних та постсоціалістичних державах XX–XXI ст. Метою цього тематичного випуску є аналіз географічного (пере-)іменування як політичної та ідеологічної практики, пов’язаної з конструюванням історичних наративів і символічного простору, а також формуванням колективної пам’яті та ідентичності в посткомуністичних і пострадянських країнах. У центрі уваги перебувають державні і локальні топонімічні стратегії і практики, моделі перейменування, панівні та альтернативні ідеології топонімічної номінації. До участі у випуску запрошуються автори, які працюють у галузях історичних, географічних, політичних, соціологічних, лінгвістичних, гендерних, культурних і урбаністичних наук.

Тематика числа охоплює такі напрями досліджень:

  • Політизація топоніміки і комеморації як наслідок зміни політичних та ідеологічних режимів
  • Ідеологізація та деідеологізація топоніміки: стратегії, практики, проєкти і моделі
  • Політика пам’яті і комеморативні практики в топонімічній номінації
  • Топонімічна політика і формування колективних ідентичностей (національних, регіональних, локальних, гендерних)
  • Перейменування як ребрендинг національних наративів
  • Актори і об’єкти (пере-)іменування
  • Топонімія в символічному просторі міст і сел, практики топонімічної номінації та урбаністична політика
  • Гендерні аспекти топоніміки та перейменувань
  • Мовний ландшафт, топонімічний дизайн, мультилінгвізм і мовна політика
  • Економіка (пере-)іменувань і комерціалізація географічних назв
  • Перетворення топонімічних ландшафтів на непідконтрольних територіях і в зонах бойових дій
  • Критична топоніміка, топонімічне замовчування і заперечення політик топонімічного (пере-)іменування. Приховані дискурси перейменування. Паралельні імена

Редакція ІП запрошує зацікавлених авторів надсилати свої статті (мінімальна кількість – 5 тис. слів, максимальна кількість – 15 тис. слів) до 30 грудня 2019 року на адресу електронної пошти редактора [mikhailminakov1971@gmail.com].

Для залучення більшої кількості думок і зміцнення міжнародного діалогу журнал «Ідеологія та політика» приймає статті англійською, українською та російською мовами. Відібрані тексти будуть оприлюднені мовою оригіналу з резюме англійською, російською та українською.

Тексти статей мають відповідати вимогам, що розміщені на сайті журналу за адресою [http://ideopol.org/?page_id=128&lang=uk]. Відбір статей відбувається згідно з висновками подвійного “сліпого” рецензування. Про своє рішення редколегія повідомить авторів до 15 квітня 2020 року.

Номер 3, 2019:

Свобода і покора у «довгому 1989 році». Суспільства Східної та Південно-Східної Європи у 1989/91 рр.

Це число буде видано за сприяння Фонду Гайнріха Бьолля.

Це число спрямовано на вивчення спадку тих демократичних та авторитарних рухів, які почалися в соціалістичних суспільствах Югославії, Центрально-Східної Європи та СРСР у 1989/91 рр. Це число присвячено аналізу складних взаємозв’язків між старими та новими політичними, соціальними та економічними акторами, що привели до виникнення нових демократичних режимів у країнах зазначеного регіону.

Тематика числа охоплює такі напрями досліджень:

  • Причини й наслідки виникнення демократичних рухів та рухів на захист прав людини у Східній та Центрально-Східній Європі
  • Розпад «Східного блоку»
  • Націоналістична та демократична мобілізація в регіоні
  • Реакція комуністичних урядів на демократизацію та дезінтеграцію у своїх країнах та регіоні
  • Радянське суспільство і політика в часи Перебудови
  • Нові економічні свободи та конфлікт із старими адміністративно-економічними системами
  • Релігійні рухи і свободи в регіоні
  • Реконструкція національних історичних наративів
  • Історична політика після 1989 року

Редакція ІП запрошує зацікавлених авторів надсилати свої статті (мінімальна кількість – 5 тис. слів, максимальна кількість – 15 тис. слів) до 15 вересня 2019 року на адресу електронної пошти редактора [mikhailminakov1971@gmail.com].

Для залучення більшої кількості думок і зміцнення міжнародного діалогу журнал «Ідеологія та політика» приймає статті англійською, українською та російською мовами. Відібрані тексти будуть оприлюднені мовою оригіналу з резюме англійською, російською та українською.

Тексти статей мають відповідати вимогам, що розміщені на сайті журналу за адресою [http://ideopol.org/?page_id=128&lang=uk]. Відбір статей відбувається згідно з висновками подвійного “сліпого” рецензування. Про своє рішення редколегія повідомить авторів до 15 грудня 2019 року.

Публікація в журналі відбувається на безкоштовній та безгонорарній основі.

 

ЛОГОС І ПАТОС: ГУМАНІТАРНА РЕФЛЕКСІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ — число 3(11), 2018

 

Тетяна Щитцова і Михайло Мінаков ЛОГОС І ПАТОС: ГУМАНІТАРНА РЕФЛЕКСІ В УМОВАХ ВІЙНИ. ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Валерія Корабльова КІНЕЦЬ «КІНЦЯ ІСТОРІЇ»: КОНТУРИ НОВОГО СВІТУ В УМОВАХ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»
Борис Кашніков ТЕРОРИЗМ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ І ВІЙНА. СКІЛЬКИ ВЕРШНИКІВ У АПОКАЛІПСИСУ?
Павло Барковський ПОСТІДЕОЛОГІЇ СУЧАСНОСТІ: «ГІБРИДНІ ІДЕОЛОГІЇ», АБО «НОВІ МІФОЛОГІЇ», ЯК ФАКТОР КОНСТИТУЮВАННЯ ПОСТСУЧАСНОГО СОЦІАЛЬНОГО ПОЛЯ
Тетяна Щитцова МІЖ ФРУСТРАЦІЄЮ ТА МОБІЛІЗАЦІЄЮ: ЕМОЦІЙНІ ДИСПОЗИЦІЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДУМКИ В УМОВАХ НАШОГО ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ
Дарія Малютина ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ НА СТОСУНКИ МІЖ ДОСЛІДНИКАМИ УКРАЇНИ В ЄВРОПІ
Ігор Подпорін ГЕРМЕНЕВТИКА СВІДЧЕННЯ ЯК ПРОГРАМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВІЙНИ
Андрій Горних ВНУТРІШНІЙ ВОРОГ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ (ДОНБАСЬКИЙ ІДЕОЛОГІЧНИЙ ПАЛІМПСЕСТ)
Уладзіслаў Іваноў ЯК МОВА РЭАГУЕ НА РАСЕЙСКА-ЎКРАІНСКУЮ ВАЙНУ (ПАЛІТАЛЯГІЧНЫЯ І САЦЫЯЛІНГВІСТЫЧНЫЯ ЗАЎВАГІ)
Аляксей Крывалап К)АБЫ НЕ БЫЛО ВАЙНЫ: ДАВЕР ЯК СТАЎКА І МЭТА ІНФАРМАЦЫЙНАЙ ВАЙНЫ
Олександр Cарна ВІЙНА ДИСКУРСІВ НА МЕЖІ ПРИВАТНОГО І ПУБЛІЧНОГО

Весь номер

Пострадянський транзит і демодернізація — Номер 1 (9) 2018

 

Олександр Еткінд та Михайло Мінаков Пострадянський транзит і демодернізація
Юрій Савельєв Антиномії суспільства пізнього Модерну: Східна Європа у небезпеці демодернізації
Світлана Щербак Демодернізація чи внутрішні суперечності Модерну?
Леонід Люкс Роздуми про «консервативну революцію» в Німеччині та про російсько-німецькі паралелі
Віктор Козюк та Олександр Длугопольський Ресурсне прокляття: роль слабких інститутів і кроні-секторів
Кріс Мондей Від партійного комунізму до сімейного підряду
Антон Авксеньтьєв та Валентина Кисельова Прагматичні чи ідеологічні мотиви: Логіка формування національних і регіональних коаліцій в Україні
Олександр Забірко Чари реваншизму: Геополітичні образи у пострадянській фантастиці
Марія Енґстрьом Проти Нового Середньовіччя: Візуалізація імперського ремодернізму в актуальному російському мистецтві

Весь номер

ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ТРАНЗИТ МІЖ РЕВОЛЮЦІЄЮ ТА РАСТАВРАЦІЄЮ — №2 (8), 2017

 

Михайло Мінаков
ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ТРАНЗИТ МІЖ РЕВОЛЮЦІЄЮ ТА РАСТАВРАЦІЄЮ
Павло Скигін ПУТІНСЬКА РОСІЯ ЯК НЕОПАТРИМОНІАЛЬНИЙ РЕЖИМ
Андреас Умланд РЕСТАВРАЦІЙНИЙ ТА РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ СЬОГОДЕННОЇ РОСІЇ
Дженніфер Дж. Керол ОБРАЗ ТА ІМІТАЦІЯ: ВІЗУАЛЬНА РИТОРИКА ПРОРОСІЙСКОЇ ПРОПАГАНДИ
Юрій Мацієвський та Олександр Кашинський ВИТОКИ ПОПУЛІЗМУ У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ 
Джузеппе Юрато РИГІДНІСТЬ УЗАГАЛЬНЕНОГО ІНШОГО: ІНАКШІСТЬ ТА ДЕМОДЕРНІЗАЦІЯ З ПОЗИЦІЙ СИМВОЛІЧНОГО ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ
Олександр Резнік та Володимир Резнік ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ ЯК СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ

Все число 

«Українська криза» в національних перспективах країн-членів ЄС. Номер 1(7), 2017

Андре Гертель Національні перспективи країн-членів ЄС щодо «української кризи»: вступне слово
Майлі Вільсон Балтійська перспектива «української кризи»: європеїзація в сутінках загроз
Марина Рабінович Канадська реакція на «українську кризу»: поворот до ідеї «середньої влади»
Лінда Йоман В пошуку політики: фінська перспектива щодо «українського конфлікту»
Надія Коваль Росія як альтернативний провайдер безпеки: грецька перспектива щодо «української кризи»
Йоган Заячковські Обмін солідарності на безпеку? Польща та російсько-українська криза
Станислава Бражерчикова, Марек Ленч Кроки по льоду. Словацька національна перспектива щодо «української кризи»
Андре Гертель Перекладання обов’язків чи розподіл відповідальності? Британський підхід до «української кризи»

Свобода і мілітаризм у пострадянських суспільствах — Число 1(6), 2016

Михайло Мінаков та Айзек Вебб Свобода і мілітаризм у пострадянських суспільствах: вступ
Світлана Бацюкова Мотивувальні фактори адвокації в країнах з різним статусом свободи: Україна та Білорусь
Марсель Х. Ван Герпен Ядерні погрози Россії і безпека країн Прибалтики
Єгор Ісаєв Мілітаризація минулого в російському популярному історичному кіно
Шота Какабадзе Лімінальна ідентичність Грузії або безперервний перехідний період
Дарія Горячєва Зрозуміти «Українську кризу». Метафори, які українські, німецькі та британські лідери застосовували в 2014 – 16 рр.
Наші Автори

Війна, пропаганда та політика у пострадянських суспільствах (#1, 2015)

ЗМІСТ

Михайло Мінаков Війна, пропаганда та політика у пострадянських суспільствах: вступ[PDF]
Костянтин Федоренко Два рухи: ліберали і націоналісти під час Евромайдану[PDF]
Ольга Гуліна Шляхи розв’язання конфлікта в Україні: холодний світ, холодна війна чи мирне співіснування [PDF]
Маріель Війемарс Творіння політичного міфу: стабільність по-столипінски[PDF]
Ольга Гуліна Рецензія на книжку: “Етнополітика балтійських держав”, автори – В. Полещук та В. Степанов[PDF]
Павло Бахмут Рецензія на книжку: “Конфлікт в Україні: Що кожен має знати”, автор – Сергій Єкельчик[PDF]
Наші Автори[PDF]

 

Пострадянські контрасти: пам’ять, ідеологія, конфлікт (№1, 2013)

Повне число одним файлом

Михайло Мінаков Пострадянські контрасти: пам’ять, ідеологія, конфлікт. Редакційний вступ 2
Андрєй Циґанков Алєксандр Панарін як дзеркало російської революції 4
Євгенія Сарапіна Київські перехрестя політик пам’яті 5
Леонід Сторч Справа Pussy Riot: антивестернізм у парадигмі процесу Бейліса 14
Владімєр Папава Євразійство російського антивестернізму та концепція «Центральної Кавказії» 15
Єгор Стадний Огляд: «Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодь, політика, ідентичність та зміни» Наді Дюк 16
Михайло Кольцов Огляд: «Метафізика Донецька» 21
Наші Автори 24

Вища освіта, ідеологія та політика у пострадянських країнах (№2, 2012)

ЗМІСТ

Михайло Мінаков, Мирон Стахів

Вища освіта, ідеологія та політика у пострадянських країнах [PDF]

Матіас Ґутке, Флоріан Кюхлєр, Оксана Швайка

Ідеологічне підґрунтя освітніх реформ в Україні [PDF]

Пітер Н. Стернс

Глобалізація вищої освіти: глобальний виклик [PDF]

Стівен Бекер, Іва Міндадзе, Давид Циґлєр

Зовнішнє університетське вступне тестування: уявна та доведена значущість [PDF]

Тарас Добко

Інтелектуал та університет: обскурантизм чи культура інтелекта? [PDF]

Ольга Лакизюк

Конкурентоспроможність російської освіти на міжнародному ринку: порівняння стандартів освіти за окремими дисциплінами [PDF]

Лариса Мицик

Акредитація та відповідальність: порівняльний аналіз американської та української моделей добровільної та обов’язкової акредитації [PDF]

Володимир Сацик

Сучасні моделі дослідницьких університетів: витоки, стратегії розвитку та перспективи розбудови в Україні [PDF]

Ганна Гребеннікова

Рецензія на книгу Алєксандра Еткінда Internal Colonization: Russia’s Imperial Experience (рецензія англійською) [PDF]

Інна Совсун Рецензія на книгу Расписание перемен: Очерки истории образовательной и научной политики в Российской империи — СССР (конец 1880-х —1930-е годы) [PDF]

Наші Автори [PDF]